Після останньої сигарети виникають симптоми відміни нікотину, зокрема злість, тривога, знижений настрій, труднощі з концентрацією, нетерплячість, безсоння та руховий неспокій. За оглядом досліджень відміни тютюну, вони найсильніші в перший тиждень і тривають від 2 до 4 тижнів. Препарат для відмови від куріння полегшує ці симптоми, а терапевт залежностей у межах плану лікування готує до ситуацій, у яких бажання закурити найсильніше. Про виражене погіршення настрою слід повідомити лікаря, а суїцидальні думки потребують негайної медичної допомоги.
Чи зменшує рух бажання закурити?
Британські дослідники зібрали дані кожного учасника експериментів, у яких курці виконували короткочасне фізичне навантаження або залишалися в стані спокою. Учасники цих експериментів тимчасово не курили і не приймали ліків. Після навантаження, зокрема помірної інтенсивності, учасники оцінювали бажання закурити як помітно слабше, ніж ті, хто не рухався. У всіх врахованих дослідженнях бажання закурити після навантаження було слабшим, і автори визнали ці результати вагомими доказами того, що фізичне навантаження тимчасово зменшує тягу до куріння.
Отже, рух допомагає пережити момент тяги, але не замінює лікування. Огляд охопив 24 дослідження за участю 7279 дорослих. У 21 дослідженні за участю 6607 людей підтримку у відмові від куріння в поєднанні з вправами порівняли з підтримкою без вправ. Помітного зростання частки людей, які кинули курити щонайменше на пів року, не виявили. Автори оцінюють достовірність цього результату як низьку і не виключають невеликої користі.
Пацієнтові, у якого тяга до куріння виникає в той самий час, наприклад після обіду або після повернення з роботи, ми пропонуємо в цей час швидку ходьбу або підйом сходами замість перерви сидячи. Пацієнт із хворобою серця узгоджує з лікарем, яке навантаження для нього безпечне.
Як кидати курити, якщо хтось удома досі курить?
Американські дослідники проаналізували дані 12 067 людей, за якими спостерігали у Фремінгемському дослідженні з 1971 по 2003 рік. Імовірність того, що учасник продовжує курити, була на 67 відсотків нижчою, якщо кинув курити його чоловік або дружина, на 36 відсотків нижчою, якщо кинув друг, і на 25 відсотків нижчою, якщо це зробили брат або сестра. Це було обсерваційне дослідження, тож воно показує, що близькі люди часто кидають курити приблизно в той самий час, але не доводить, що рішення однієї людини спричиняє рішення іншої.
Зведений аналіз 14 досліджень за участю 3370 людей охопив програми, які вчили партнерів, друзів або колег підтримувати людину, що кидає курити. Через пів року і через рік частка некурців помітно не відрізнялася від частки в групах без програми, а в більшості досліджень, де вимірювали підтримку з боку близьких, програми її не збільшили.
На прийомі ми запитуємо, хто вдома курить і в яких місцях. Разом із пацієнтом ми вирішуємо, про що він попросить домашніх на час курсу:
- щоб ніхто не курив у квартирі і в машині, якою їздить пацієнт;
- щоб сигарети, запальнички і попільнички не лежали там, де пацієнт проводить день;
- щоб член родини, який курить, не пригощав пацієнта сигаретою і не кликав його разом на перекур.
Партнер, який теж хоче кинути курити, записується на власний прийом. Ліки і дозу ми підбираємо з урахуванням здоров'я кожної людини окремо, тож пара, яка кидає курити одночасно, не завжди приймає ті самі ліки.