Напади переїдання та емоційне харчування - коли це розлад і до кого звернутися по допомогу?

Під час нападу переїдання ви за короткий час з'їдаєте помітно більше, ніж більшість людей у схожій ситуації. При цьому у вас є відчуття, що ви втрачаєте контроль над їжею. Ви можете їсти швидко, без відчуття голоду, аж до неприємного відчуття переповненості. Після такого нападу можуть з'явитися пригніченість або почуття провини.

Коли ви їсте під впливом емоцій, наприклад після важкого дня, це не завжди означає напад переїдання. Ви можете тягнутися до їжі, щоб утішитися або зняти напруження, і при цьому контролювати, скільки їсте. Тож саме по собі емоційне харчування не є діагнозом розладу харчової поведінки.

Якщо напади регулярно повертаються і завдають вам страждань, варто поговорити з психіатром або клінічним психологом. Фахівець допоможе з'ясувати, чи є у вас розлад із нападами переїдання, який у побуті називають компульсивним переїданням. Лікування ґрунтується передусім на психотерапії. З психотерапевтом ви вчитеся розпізнавати ситуації та емоції, які викликають напади, і працюєте над регулярним харчуванням.

Коротко

• Емоційне харчування - побутова назва, а не діагноз. Розлад із нападами переїдання діагностує фахівець, коли напади з утратою контролю регулярно повторюються і спричиняють страждання. Регулярне блювання, вживання проносних засобів або голодування після нападів дають підстави підозрювати булімію.
• Лікування першого вибору - психотерапія, а її найкраще дослідженою формою є когнітивно-поведінкова терапія. Після такого лікування напади минають приблизно в половини людей. Ліки не повинні бути єдиним лікуванням.
• Ліки від ожиріння з групи аналогів ГПП-1 зменшують голод, але не зареєстровані для лікування нападів переїдання. Дослідження в людей із нападами досі проводили на невеликій кількості хворих.
• Ожиріння можна лікувати й за наявності нападів переїдання, але лікар має знати про них, перш ніж ухвалить рішення щодо препарату. Настанови NICE не рекомендують худнути, наприклад за допомогою дієти, під час психотерапії нападів, бо це, імовірно, їх спровокує. Проте в дослідженні за участю 136 людей із нападами та ожирінням програма схуднення, яку проводили психологи, зменшувала кількість нападів.

Чим напади переїдання відрізняються від емоційного харчування та булімії?

Емоційне харчування - це коли людина їсть під впливом емоцій, без фізичного голоду, наприклад щоб зняти напруження або втішитися після невдачі. Польське товариство лікування ожиріння (PTLO) у рекомендаціях 2024 року описує його як одне зі значень емоційного голоду й зазначає, що це побутова назва. Харчування під впливом емоцій варто обговорити з лікарем, бо воно має значення для перебігу лікування ожиріння (3). Розлад із нападами переїдання іноді позначають абревіатурою BED, від англійської назви binge eating disorder. Як і булімія, він є розладом харчової поведінки. За обох хвороб трапляються напади з утратою контролю, але при булімії хворий потім регулярно намагається не погладшати: викликає блювання, голодує, зловживає проносними засобами або дуже інтенсивно тренується.

Якщо пацієнт викликає блювання або зловживає проносними чи сечогінними засобами, лікар оцінює стан гідратації та рівень електролітів. Булімія та нервова анорексія, зокрема й перенесені в минулому, є протипоказанням до застосування препарату від ожиріння, що містить налтрексон із бупропіоном (5).

Коли напади переїдання вже є розладом?

Про розлад говорять тоді, коли напади з утратою контролю регулярно повторюються (зазвичай щонайменше раз на тиждень протягом щонайменше трьох місяців), спричиняють виражені страждання або заважають у повсякденному житті, а блювання, голодування чи інші спроби не погладшати не бувають після нападів регулярними (1, 2). Діагноз ставить фахівець після розмови з пацієнтом.

Скринінговий тест, зокрема знайдений в інтернеті, допомагає вирішити, чи записуватися на прийом, але для діагнозу його недостатньо. Фахівець запитує ще про те, як змінювалася маса тіла, про попередні дієти, блювання, тренування і ставлення до власного тіла.

Розлад із нападами переїдання мають до 30% хворих на ожиріння, які звертаються по лікування, щоб схуднути (1). У дослідженні ВООЗ, яке ґрунтувалося на інтерв'ю з понад 24 тисячами дорослих із 14 країн, лише 38% людей, які відповідали критеріям BED, повідомили, що коли-небудь лікувалися з приводу розладу харчової поведінки (6). Найчастіша перешкода на шляху до допомоги - сором і страх осуду. Частина хворих звертається до лікаря лише для того, щоб схуднути, і не знає, що має розлад харчової поведінки.

Що саме означає напад переїдання?

DSM-5 - це американський посібник, який описує психічні розлади та правила їх діагностики. Згідно з ним, напад - це ситуація, коли людина за певний час, наприклад протягом двох годин, з'їдає помітно більше, ніж з'їла б за цей час більшість людей, і при цьому відчуває втрату контролю. Напад супроводжують щонайменше три з п'яти ознак (1):

• їда в значно швидшому темпі, ніж зазвичай,
• їда аж до неприємного відчуття переповненості,
• поїдання великої кількості їжі без відчуття голоду,
• їда на самоті, бо людині ніяково, що вона їсть так багато,
• пригніченість, відраза до себе або почуття провини після нападу.

Кількість нападів на тиждень визначає ступінь тяжкості розладу: від легкого (1-3 напади) до надзвичайно тяжкого (14 і більше) (1). Міжнародна класифікація хвороб ВООЗ (МКХ-11) описує напад ширше. У ній має значення суб'єктивне відчуття втрати контролю і те, що людина їсть помітно більше або інакше, ніж зазвичай, а не те, скільки саме вона з'їла (2).

Які хвороби часто супроводжують напади переїдання?

У дослідженні ВООЗ, яке ґрунтувалося на інтерв'ю, 79% людей, які мали розлад із нападами переїдання, протягом життя мали також інший психічний розлад (6). Найчастіше це розлади настрою, такі як депресія. Часто трапляються також тривожні розлади, СДУГ і розлади, пов'язані із вживанням алкоголю (1). Тому за нападів переїдання психіатр має оцінити також настрій і вживання алкоголю. Пацієнтів, яких ми лікуємо від ожиріння і які мають ризиковане вживання алкоголю, ми паралельно направляємо до нашої амбулаторії лікування залежностей, де проводимо лікування алкоголізму.

Чи достатньо самих ліків від ожиріння при нападах переїдання?

Ліки від ожиріння з групи аналогів ГПП-1, такі як семаглутид, зменшують голод. Напруження, пригніченість, довгі перерви між прийомами їжі та суворі дієтичні обмеження можуть провокувати напади. Препарат не вчить інших способів справлятися з напруженням. Він також не зареєстрований для лікування нападів переїдання. Про постійний голод і нав'язливі думки про їжу, зокрема й тоді, коли нападів немає, ми пишемо в тексті про постійні думки про їжу.

У дослідженнях семаглутид, який застосовували для лікування ожиріння, зменшував відчуття голоду, а також частоту й силу раптової тяги до їжі. У польській інструкції до препарату її названо емоційним перекушуванням (podjadanie emocjonalne), але йдеться про раптове бажання їсти, а не про напади з утратою контролю (7).

Огляд досліджень препаратів групи ГПП-1 у людей із нападами переїдання, опублікований у 2026 році, охопив 12 досліджень ліраглутиду, семаглутиду й дулаглутиду. Зазвичай у них брали участь менше ніж 75 осіб, а спостереження тривало недовго. У цих дослідженнях нападів було менше, але автори вважають докази обмеженими (8). Фахівці з розладів харчової поведінки зазначають, що бракує доказів, які б обґрунтовували лікування симптомів цих розладів такими препаратами, і не виключають, що в частини людей препарати можуть ці симптоми посилювати (9). За зниженого апетиту й нудоти людина може надто сильно обмежувати їжу.

Автори метааналізу 2025 року також звертають увагу, що симптоми розладу можуть повернутися після скасування препарату або тоді, коли його дія з часом слабшає, але досліджень із тривалим спостереженням, які б це перевірили, ще немає (10). Що відбувається з апетитом і масою тіла після завершення лікування, ми описуємо в статті про скасування ліків від ожиріння.

Чи є ліки від компульсивного переїдання?

Американське агентство з лікарських засобів FDA зареєструвало для лікування помірного й тяжкого розладу з нападами переїдання в дорослих лише один препарат - лісдексамфетамін (1). У Польщі лісдексамфетамін зареєстрований лише для лікування СДУГ (11). Деякі антидепресанти й протиепілептичні препарати також зменшували кількість нападів, але переважно в коротких дослідженнях. Британські настанови NICE рекомендують не лікувати напади переїдання лише препаратом (4).

Як лікують розлад із нападами переїдання?

Лікування першого вибору - психотерапія. Найкраще дослідженою є когнітивно-поведінкова терапія, зосереджена на розладах харчової поведінки (CBT-ED); ефективні також інтерперсональна терапія та діалектична поведінкова терапія. Після такого лікування напади минають приблизно в половини людей (1).

Настанови NICE пропонують форми терапії в такій послідовності (4):

• самостійна робота з матеріалами на основі когнітивно-поведінкової терапії за підтримки фахівця: протягом 16 тижнів пацієнт має, наприклад, від 4 до 9 коротких зустрічей приблизно по 20 хвилин,
• групова когнітивно-поведінкова терапія, якщо самостійна робота не дає поліпшення через 4 тижні або не підходить пацієнтові; зазвичай вона охоплює 16 щотижневих зустрічей по 90 хвилин протягом 4 місяців,
• індивідуальна когнітивно-поведінкова терапія, коли групова терапія недоступна або пацієнт її не хоче; зазвичай вона охоплює 16-20 зустрічей.

Під час терапії пацієнт регулярно їсть основні прийоми їжі й перекуси, щоб не допускати сильного голоду. Він записує напади та обставини, за яких вони виникли, а разом із психотерапевтом шукає емоції та ситуації, які викликають напади. Пацієнт працює також над образом власного тіла і планом на випадок рецидиву (4).

В огляді 81 дослідження за участю понад 7,5 тисячі людей пацієнти, які проходили психотерапію, переважно когнітивно-поведінкову, мали помітно менше нападів, ніж люди, які чекали на лікування. Ліки зменшували кількість нападів ненабагато сильніше, ніж плацебо. Проте якість доказів щодо нападів автори оцінюють як здебільшого дуже низьку (12).

Психотерапія нападів переїдання мало впливає на масу тіла, а схуднення не є її метою. Проте коли напади минають, із часом може знизитися й маса тіла (4).

Хто лікує напади переїдання?

Згідно з польськими рекомендаціями, психотерапію має проводити досвідчений психотерапевт, який є психологом або лікарем-психіатром (3). Психіатр ставить діагноз, оцінює, чи є депресія або інший розлад, і ухвалює рішення щодо ліків. За цими рекомендаціями пацієнта слід направити до психіатра або клінічного психолога, якщо скринінг указує на розлад харчової поведінки або симптоми ускладнюють йому лікування. До якого лікаря йти, якщо є лише ожиріння, ми описуємо в статті про те, з чого почати лікування ожиріння.

Чи можна лікувати ожиріння, якщо є напади переїдання?

Ожиріння можна лікувати й за наявності нападів переїдання, але план лікування має їх ураховувати, а послідовність лікування лікареві найкраще визначати разом із психотерапевтом. Настанови NICE рекомендують під час терапії нападів не намагатися схуднути, наприклад за допомогою дієти, бо це, імовірно, спровокує напади (4).

В американському дослідженні взяли участь 136 людей з ожирінням і розладом із нападами переїдання. У ньому перевіряли 16-тижневу поведінкову програму схуднення, тобто помірну зміну харчування та фізичної активності під керівництвом психологів. Програма зменшувала кількість нападів. Через 16 тижнів напади минули в 37% людей із групи програми, які замість препарату отримували плацебо, і в 18% людей, які отримували лише плацебо. У тих самих групах щонайменше 5% маси тіла втратили відповідно 31% і 12% людей. Дослідники перевіряли також препарат, що містить налтрексон і бупропіон. Він частіше, ніж плацебо, приводив до зникнення нападів, але не зменшував істотно маси тіла і не зареєстрований для лікування нападів переїдання (5, 13).

Результати порівнянь програми схуднення з психотерапією неоднозначні. У частині досліджень програма зменшувала кількість нападів так само, як когнітивно-поведінкова терапія, в інших - слабше. Натомість вона зазвичай давала змогу за короткий час схуднути більше (14). Автори огляду 2022 року вважають, що людям із високим ІМТ і хворобами, спричиненими ожирінням, може допомогти одночасне лікування ожиріння й розладу харчової поведінки. Проте невідомо, яка послідовність лікування найкраща (1).

Розлад із нападами переїдання сам по собі не виключає баріатричної операції, але психологічна оцінка перед операцією охоплює симптоми розладів харчової поведінки, а після операції напади можуть повернутися (1, 3).

Що сказати лікареві про напади переїдання перед лікуванням ожиріння?

Перш ніж обрати препарат, лікар має знати:

• як часто трапляються напади переїдання і відколи,
• чи буває після нападів блювання, чи пацієнт приймає проносні або сечогінні засоби, голодує чи дуже інтенсивно тренується,
• чи колись діагностували булімію або нервову анорексію, бо це виключає деякі ліки від ожиріння,
• яких дієт пацієнт дотримувався раніше і як потім змінювалася маса тіла,
• який у пацієнта настрій і сон, скільки він вживає алкоголю і які психіатричні препарати приймає.

За нападів переїдання варто розповісти лікареві про попередні дієти, коливання маси тіла й тривалі періоди обмеження їжі. Чому вага повертається після чергових дієт, ми пояснюємо в статті про ефект йо-йо.

Як відбувається лікування ожиріння в Nasz Gabinet, якщо є напади переїдання?

У Nasz Gabinet ми лікуємо ожиріння в дорослих у 6-місячній онлайн-програмі. Лікар діагностує хворобу на підставі ІМТ та обводу талії, оцінює результати аналізів крові й обговорює з пацієнтом можливі розлади харчової поведінки. На цій підставі, згідно з польськими рекомендаціями, він вирішує, чи призначати препарат. Програма включає відеоконсультації з лікарем і з психологом, але розмова з психологом не замінює психотерапії розладу з нападами переїдання, яка в індивідуальній формі зазвичай охоплює від 16 до 20 зустрічей. Якщо лікар або психолог підозрює цей розлад, він рекомендує лікування в психіатра або психотерапевта. Якщо ви хочете почати лікування ожиріння, а у вас трапляються напади переїдання, скажіть про них лікареві вже на першій консультації, бо від цього залежать рішення щодо препарату й послідовність лікування.

Коли при нападах переїдання треба терміново звернутися до лікаря?

До лікаря треба звернутися негайно, якщо:

• пацієнт після їди викликає блювання або приймає проносні чи сечогінні засоби; лікар тоді перевіряє електроліти в крові, а тяжкі порушення електролітного балансу і зневоднення лікують у лікарні; проносні та сечогінні засоби не зменшують кількості засвоєних калорій, тому не допомагають схуднути (4),
• маса тіла знижується дуже швидко, пацієнт їсть украй мало або боїться їжі, зокрема й під час лікування препаратом від ожиріння (10).

Людині, яка думає про те, щоб заподіяти собі шкоду або позбавити себе життя, медична допомога потрібна негайно, не чекаючи прийому в поліклініці. У невідкладній ситуації до психіатричної лікарні можна звернутися без направлення (15).

Часті запитання

Чи емоційне харчування - це хвороба?

Емоційне харчування не є ні хворобою, ні діагнозом. Польські рекомендації щодо лікування ожиріння описують його як одну з форм емоційного голоду й називають цей термін побутовим. Допомоги варто шукати, коли таке харчування спричиняє страждання, заважає в повсякденному житті чи лікуванні ожиріння або супроводжується втратою контролю. У такій ситуації поговоріть із лікарем чи психологом.

Чи можуть бути напади переїдання за нормальної маси тіла?

Напади переїдання трапляються й за нормальної маси тіла. Критерії діагнозу розладу не охоплюють маси тіла: значення мають напади, утрата контролю і страждання. У дослідженні ВООЗ, у якому учасники самі повідомляли зріст і масу тіла, нормальну масу тіла мали від 25 до 34% людей, які мали розлад із нападами переїдання або булімію, а ожиріння - від 33 до 42% (6). Отже, нормальна маса тіла не виключає розладу і не є приводом відкладати візит до фахівця.

Чи переїдання - це залежність, як алкоголізм?

Харчова залежність не є окремим діагнозом у класифікаціях хвороб, а польські рекомендації зараховують її до некласифікованих розладів (3). Вона часто поєднується з нападами переїдання, але дослідники вважають її окремим явищем, яке описують також у людей без розладів харчової поведінки (16). Напади переїдання лікують інакше, ніж алкогольну залежність. Мета терапії - регулярні прийоми їжі та перекуси без нападів.

Чи можуть напади переїдання минути без лікування?

Дослідження ВООЗ не дає відповіді, чи напади минали самі, чи після лікування. За словами його учасників, у половини хворих розлад тривав понад 4 роки, а в кожного четвертого - понад 11 років (6). Психотерапія зазвичай триває кілька місяців.

Джерела

1. Giel KE, Bulik CM, Fernandez-Aranda F та співавт. Binge eating disorder. Nat Rev Dis Primers. 2022;8(1):16. PMID 35301358, DOI
2. World Health Organization. ICD-11 for Mortality and Morbidity Statistics, 6B82 Binge eating disorder. icd.who.int
3. Bąk-Sosnowska M, Białkowska M, Bogdański P та співавт. Zalecenia kliniczne dotyczące postępowania u chorych na otyłość 2024 - stanowisko Polskiego Towarzystwa Leczenia Otyłości. Medycyna Praktyczna, wydanie specjalne, wrzesień 2024 (розділи 10 і 11). ptlo.org.pl
4. National Institute for Health and Care Excellence. Eating disorders: recognition and treatment (NG69). 2017, оновлення 2020. nice.org.uk
5. Charakterystyka Produktu Leczniczego Mysimba (naltrekson + bupropion), tabletki o przedłużonym uwalnianiu. Europejska Agencja Leków. ema.europa.eu
6. Kessler RC, Berglund PA, Chiu WT та співавт. The prevalence and correlates of binge eating disorder in the World Health Organization World Mental Health Surveys. Biol Psychiatry. 2013;73(9):904-914. PMID 23290497, DOI
7. Charakterystyka Produktu Leczniczego Wegovy (semaglutyd), roztwór do wstrzykiwań. Europejska Agencja Leków. ema.europa.eu
8. White RT, Henriquez P, Innocent B та співавт. Incretin-Based Therapies for the Treatment of Binge Eating - A Systematic Review. Pharmacotherapy. 2026;46(5):e70135. PMID 41947645, DOI
9. Bartel S, McElroy SL, Levangie D, Keshen A. Use of glucagon-like peptide-1 receptor agonists in eating disorder populations. Int J Eat Disord. 2024;57(2):286-293. PMID 38135891, DOI
10. Radkhah H, Rahimipour Anaraki S, Parhizkar Roudsari P та співавт. The impact of glucagon-like peptide-1 (GLP-1) agonists in the treatment of eating disorders: a systematic review and meta-analysis. Eat Weight Disord. 2025;30(1):10. PMID 39891848, DOI
11. Charakterystyka Produktu Leczniczego Elvanse (lisdeksamfetamina), 30 mg, kapsułki twarde. Rejestr Produktów Leczniczych. rejestrymedyczne.ezdrowie.gov.pl
12. Hilbert A, Petroff D, Herpertz S та співавт. Meta-analysis of the efficacy of psychological and medical treatments for binge-eating disorder. J Consult Clin Psychol. 2019;87(1):91-105. PMID 30570304, DOI
13. Grilo CM, Lydecker JA, Fineberg SK та співавт. Naltrexone-Bupropion and Behavior Therapy, Alone and Combined, for Binge-Eating Disorder: Randomized Double-Blind Placebo-Controlled Trial. Am J Psychiatry. 2022;179(12):927-937. PMID 36285406, DOI
14. Grilo CM, Juarascio A. Binge-Eating Disorder Interventions: Review, Current Status, and Implications. Curr Obes Rep. 2023;12(3):406-416. PMID 37439970, DOI
15. Rzecznik Praw Pacjenta. Leczenie psychiatryczne i wsparcie psychologiczne - kiedy potrzebne jest skierowanie? 07.10.2022. gov.pl
16. di Giacomo E, Aliberti F, Pescatore F та співавт. Disentangling binge eating disorder and food addiction: a systematic review and meta-analysis. Eat Weight Disord. 2022;27(6):1963-1970. PMID 35041154, DOI