Лікування алкоголізму у Гданську

Лікар, який діагностує алкоголізм, вписує до документації код із міжнародної класифікації хвороб: F10.2 у МКХ-10 або 6C40.2 у новішій МКХ-11. Залежність від алкоголю є, отже, окремою нозологічною одиницею і має власні критерії діагностики, так само як інші хронічні хвороби.

Роки вживання змінюють у мозку роботу системи винагороди та реакцію на стрес, тому потреба випити повертається при напруженні, втомі або безсонні. Ця повторювана потреба - це потяг до алкоголю. Саме рішення не пити її не гасить, а пацієнт втрачає контроль над тим, скільки і коли він п'є.

Діагноз спирається на кілька ознак, які тривалий час виступають разом, а не на один епізод вживання. До них належать потяг до алкоголю, втрата контролю над кількістю випитого алкоголю і над моментом початку вживання, толерантність, тобто потреба у все більших дозах алкоголю задля того самого ефекту, вживання попри втрату здоров'я та конфлікти в родині й на роботі, а також симптоми відміни після перерви у вживанні.

Алкоголізм має хронічний перебіг із рецидивами, тому лікування ми розписуємо на наступні місяці, а в плані лікування наперед визначаємо, що робимо, якщо пацієнт тим часом вип'є алкоголь.

Шкідливе вживання має в класифікації МКХ окрему позицію, F10.1. Воно стосується людини, яка ще не відповідає критеріям залежності від алкоголю, а вживання їй уже шкодить: зростає тиск, підвищуються печінкові проби, частішають прогули на роботі та скандали вдома. Попередній етап - це ризиковане вживання: шкоди ще не видно, але зростає ймовірність, що вона з'явиться. Про залежність від алкоголю, тобто про код F10.2, ми говоримо тоді, коли з'являється потяг до алкоголю, а пацієнт втрачає контроль над вживанням.

Для первинної оцінки служить AUDIT, опитувальник Всесвітньої організації охорони здоров'я. У щоденній практиці частіше беруть його скорочену версію AUDIT-C: три запитання про те, як часто пацієнт п'є, скільки випиває за одну нагоду і як часто йому трапляється випити багато за один раз. Трьох запитань вистачає, щоб виявити вживання, яке потребує розмови з лікарем, проте діагноз ставить лікар після огляду пацієнта.

Безпечної для здоров'я дози алкоголю немає. Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила про це в заяві 2023 року. Тому на консультації ми питаємо пацієнта, задля чого він береться за алкоголь і яка шкода від вживання вже настала; порівняння з тим, скільки випиває оточення, про здоров'я пацієнта нічого не говорить.

Лікування починається з консультації лікаря. Ми питаємо про характер вживання, попередні спроби відмовитися від алкоголю та хронічні хвороби, оцінюємо ризик тяжкого синдрому відміни і встановлюємо черговість дій: чи починаємо з детоксу, з призначення препаратів, чи з психотерапії. У Гданську ми не маємо стаціонарної поліклініки, тому консультації проводимо дистанційно, а процедури виконує медичний персонал із виїздом до пацієнта.

Лікування алкоголізму триває місяцями, тому ми ведемо його пакетами: місячним, тримісячним, піврічним або річним. За місяць вдається перервати запій, стабілізувати стан здоров'я та підібрати препарати. Зміна звичок і робота над ситуаціями, в яких пацієнт досі пив, забирають значно більше часу, тому наступні пакети охоплюють регулярні сесії психотерапії залежності у Гданську та контрольні візити.

Пацієнти питають, чи можна пройти лікування анонімно. Не можна: кожен візит, кожну процедуру та кожен рецепт ми записуємо до медичної документації, до чого нас зобов'язують приписи закону. Натомість ми дбаємо про конфіденційність: ні роботодавець, ні сусіди, ні інші сторонні особи нічого від нас не дізнаються. Термін першого прийому ми узгоджуємо з пацієнтом протягом кількох днів, бо лікуємо приватно і черги очікування не ведемо.

Форму лікування ми обираємо насамперед за тим, чи пацієнт безпечно перейде відмову від алкоголю поза лікарнею. Аж потім оцінюємо, наскільки задавнений алкоголізм і чи вдома в пацієнта можна втримати тверезість.

Амбулаторне лікування алкоголізму у Гданську

Амбулаторний режим ми пропонуємо пацієнтам без тяжких соматичних ускладнень, які можуть регулярно приходити на візити. Амбулаторне лікування не вимагає ні лікарняного, ні виїзду з Гданська, а візити ми призначаємо поза робочими годинами пацієнта.

Лікування алкоголізму в центрі у Гданську

Цілодобове лікування ми розглядаємо тоді, коли алкоголізм задавнений і його супроводжують серйозні соматичні хвороби, коли в помешканні пацієнта алкоголь постійно доступний або коли лікування в кабінеті закінчувалося поверненням до вживання через кілька тижнів. Перебування триває кілька тижнів під наглядом команди, далеко від людей і місць, які пацієнтові асоціюються з вживанням.

Лікування алкоголізму онлайн та е-рецепти у Гданську

Дистанційно ми ведемо контрольні візити та частину терапевтичних сесій і виписуємо е-рецепти. Гострий синдром відміни лікувати дистанційно не вийде, тому пацієнта, який п'є щодня вже кілька тижнів, ми приймаємо на детокс лише після огляду.

Лікар добирає препарат до того, чого пацієнт хоче досягти в найближчі місяці: цілком припинити вживання або поки що зменшити кількість випитого алкоголю. Пацієнт, який на цьому етапі хоче лише пити менше, отримує рецепт на налмефен і приймає таблетку ситуативно, за годину або дві до зустрічі, на якій найімовірніше буде алкоголь; налмефен притлумлює бажання випити наступну чарку після першої, тому вечір закінчується меншою кількістю випитого алкоголю. Пацієнтові, який хоче припинити вживання повністю, лікар призначає налтрексон або акампросат. Налтрексон займає в мозку рецептори, через які алкоголь дає розслаблення та покращення настрою, тому випита чарка вже не приносить очікуваного полегшення, а потяг до алкоголю слабшає. Акампросат пом'якшує розхитаність нервової системи, яка після років вживання тримається ще багато тижнів після відмови від алкоголю: слабшають безсоння, напруження і тривога, через які пацієнт найчастіше повертається до вживання.

Дисульфірам, діюча речовина вшивання Еспералю і таблеток із такою самою дією, вимикає фермент, що усуває ацетальдегід, тобто отруту, яка утворюється з алкоголю в печінці. Ацетальдегід накопичується в крові, і вже за кільканадцять хвилин після вживання алкоголю червоніє шкіра, калатає серце, падає тиск і починається блювання. Така реакція відштовхує від вживання, але вона не лікує алкоголізм і не зменшує потягу до алкоголю. Підготовку до процедури, її перебіг і протипоказання ми описуємо на сторінці вшивання Еспералю у Гданську.

Перед випискою рецепта лікар перевіряє печінкові проби та решту препаратів, які приймає пацієнт, бо налтрексон, акампросат і дисульфірам мають різні обмеження при хворобах печінки та нирок. Ані сама таблетка, ані саме вшивання від алкоголізму не вилікують. Препарати дають пацієнтові кілька спокійніших місяців, за які психотерапія встигає подіяти, тому у Гданську психотерапію ми починаємо того самого місяця, що й фармакотерапію.

Організм, звиклий до постійної присутності алкоголю, реагує на його брак збудженням: з'являються тремтіння рук, рясний піт, прискорений пульс, тривога, безсоння та блювання. Так виглядає синдром відміни, а алкогольний детокс полягає в тому, що пацієнт проходить крізь нього безпечно, під наглядом медичного персоналу. Детокс не є очищенням від токсинів: алкоголь організм розкладає і виводить сам, без жодної крапельниці.

Раптове переривання кількатижневого вживання алкоголю може закінчитися судомами та алкогольним делірієм. Судоми й алкогольний делірій потребують негайної медичної допомоги, а ризик зростає в людей, які п'ють щодня вже тижнями, у тих, у кого попередня відмова від алкоголю закінчилася судомами, при хронічних хворобах і в старшому віці. Такого пацієнта ми спершу записуємо на детокс, а терапевтичні сесії починаємо після нього.

Детокс завершує запій і гасить симптоми відміни, натомість потяг до алкоголю та причини, через які пацієнт пив, залишаються. Перебіг першої доби, обсяг обстежень і ситуації, в яких потрібне лікарняне відділення, ми описуємо на сторінці алкогольного детоксу у Гданську.

Випивка під час лікування трапляється в багатьох пацієнтів і не перекреслює попередніх місяців роботи. Після одного вечора вживання зазвичай достатньо повернутися до узгодженого плану лікування; після кількаденного запою симптоми відміни можуть повернутися, і тоді алкогольний детокс доводиться повторити.

Тому просимо про дзвінок протягом доби або двох, поки з одного вечора не зробився кількаденний запій. Пацієнтові при цьому не треба ні за що виправдовуватися. Ми перевіряємо стан здоров'я, оцінюємо, чи відмова від алкоголю безпечна, і призначаємо найближчі візити.

Потім з'ясовуємо, що передувало поверненню до алкоголю. Найчастіше йдеться про відмінений препарат, пропущені терапевтичні сесії, безсоння, сварку вдома або відрядження. Тоді ми змінюємо дозу препарату чи сам препарат, на наступні тижні призначаємо сесії частіше і дописуємо цю ситуацію до плану лікування разом із тим, що пацієнт має зробити, якщо вона повториться.

Ризик повернутися до вживання найвищий у перші місяці після відмови від алкоголю, коли симптоми відміни вже минули, пацієнт почувається краще і вважає подальший нагляд зайвим. Тому догляд на ці місяці ми узгоджуємо вже під час першої консультації, разом із рештою лікування.

Пацієнт виписує ситуації, в яких досі пив, наприклад повернення після нічної зміни, весілля в родині або сварку з партнером, і до кожної з них складає план дій, який потім відпрацьовує з терапевтом: що робить, кому каже про спокусу, як із такої ситуації виходить. Без такого плану пацієнт у ситуації, що повторюється, зазвичай береться за алкоголь, попри раніше ухвалене рішення не пити.

Фармакотерапію ми продовжуємо так довго, як лікар вважає її потрібною; препарати не відміняємо в день останньої терапевтичної сесії. Ми також скеровуємо пацієнта на зустрічі груп самодопомоги; частина учасників ходить на них роками, зокрема й після завершення лікування.

В опитуванні, замовленому містом Гданськ, тисяча дорослих мешканців відповідала у 2023 році на два схожі запитання: чи хтось із найближчої родини, на їхню думку, п'є забагато і чи так п'є хтось із близьких знайомих. Надмірне вживання в найближчій родині вказали 10,8 відсотка опитаних, а серед знайомих 24,6 відсотка, тобто понад удвічі більше людей. Це відповіді з опитування та оцінка сторонньої людини, а не медичний діагноз, проте ця різниця збігається з тим, що ми чуємо на консультаціях: проблему з алкоголем легше побачити у знайомого, ніж у власного чоловіка, дружини чи дорослої дитини.

Співзалежність полягає в тому, що домашні підпорядковують щоденне життя чужому вживанню: перевіряють, скільки залишилося в пляшці, приховують вживання від дальшої родини, погашають борги, набрані на алкоголь, і пояснюють на роботі відсутність людини, яка п'є. Така поведінка береться з турботи, але вона прикриває людину, яка п'є, від наслідків вживання і відсуває момент початку лікування.

Близькі можуть лікуватися незалежно від того, чи людина, яка п'є, зважиться на лікування. Терапія співзалежності вчить ставити межі без ультиматумів, а дорослі діти алкоголіків працюють над тривогою, надмірним почуттям відповідальності та труднощами з довірою, які винесли з дому. Якщо вживання призводить до скандалів, насильства або занедбання дітей, близькі можуть звернутися до гданської комісії з розв'язання алкогольних проблем (gminna komisja rozwiązywania problemów alkoholowych, міський орган, що веде справи осіб, які зловживають алкоголем). Комісія проводить тоді власне провадження, скеровує людину, яка п'є, на обстеження до судового експерта і може подати до суду заяву про зобов'язання пройти лікування від алкогольної залежності.

Депресія, тривожні розлади та посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) супроводжують алкоголізм настільки часто, що ми питаємо про них уже на першій консультації. Алкоголь притлумлює симптоми цих розладів на кілька годин, а потім їх посилює, тому вживання і психічна хвороба підсилюють одне одного.

На початку лікування рідко вдається встановити, що з'явилося першим, і на подальші дії це не впливає. Частина депресивних і тривожних симптомів слабшає сама через кілька тижнів тверезості, тому психічний стан ми оцінюємо повторно через три-чотири тижні без алкоголю, перш ніж психіатр вирішить щодо антидепресантів.

Обидва розлади ми лікуємо паралельно і в одній команді: психіатр відповідає за лікування психічного розладу, терапевт залежностей за роботу над вживанням, а обидва спеціалісти знають, що діється з пацієнтом між візитами. Якщо ми лікуємо лише вживання, а депресія залишається без лікування, пацієнт через кілька тижнів повертається до алкоголю як до єдиного способу впоратися зі зниженим настроєм і безсонням.

У тому самому опитуванні 2023 року дослідники запитали мешканців Гданська, чи знають вони установи допомоги у сфері залежностей: від алкоголю, від наркотиків і поведінкових. Знання таких установ задекларували 9,4 відсотка опитаних, тобто приблизно один із десяти дорослих мешканців Гданська. Натомість зростає частка мешканців, які стикалися у своєму оточенні з діями установ, скерованими до осіб, що зловживають алкоголем або вживають наркотики: 16,5 відсотка проти 11,7 відсотка чотири роки раніше. Опитування вимірює обізнаність мешканців, а не кількість хворих чи кількість місць лікування в місті.

Натомість із нього випливає, що у Гданську обізнаність про те, де лікуватися, поширена менше, ніж сама проблема. Замість самостійно з'ясовувати, до якого закладу звернутися, простіше записатися на консультацію: психіатр оцінить стан здоров'я та ризик, пов'язаний із відмовою від алкоголю, а потім укаже, з чого почати лікування. Сама консультація не зобов'язує пацієнта ні до процедури, ні до багатомісячної програми.