Ожиріння збільшує навантаження на суглоби й може сприяти запальним процесам. Жирова тканина виробляє речовини, що беруть участь у запаленні. Проте механічне навантаження й обмінні процеси пояснюють лише частину причин остеоартрозу колін, кульшових суглобів і суглобів кистей. Зниження маси тіла може зменшувати біль і покращувати рухливість, але не усуває структурних змін, які вже виникли в суглобі.
Наскільки щоденні дії навантажують коліно?
У дослідженні Кутцнера та співавторів 2010 року сили вимірювали в п'яти людей із датчиками в ендопротезах колінного суглоба. У таблиці наведено середні пікові результуючі сили у відсотках від ваги тіла. В останньому стовпці силу перераховано для людини масою 100 кг і виражено як вагу відповідної маси. Такий запис показує силу в кілограмах, хоча фізична одиниця сили - ньютон. Результати отримано в невеликій групі людей з імплантами, тому для здорового коліна це приблизні значення.
| Дія | Сила у відсотках від ваги тіла | Сила за маси 100 кг в еквіваленті ваги |
|---|
Стояння на двох ногах | 107% | Вага 107 кг |
Ходьба рівною поверхнею | 261% | Вага 261 кг |
Підйом сходами | 316% | Вага 316 кг |
Спуск сходами | 346% | Вага 346 кг |
Серед дій, наведених у таблиці, найбільшу силу зафіксували під час спуску сходами. Для людини масою 100 кг вона відповідала вазі 346 кг. Однак саме вимірювання навантаження не показує, коли з'явиться біль і після скількох скинутих кілограмів людина відчує полегшення.
Як зниження ваги й вправи впливають на біль у коліні?
Мессьє та співавтори 2005 року оцінили ходьбу 142 людей з остеоартрозом колінного суглоба. Кожному втраченому кілограму маси тіла в середньому відповідало зниження пікової стискальної сили на суглоб приблизно на 40,6 Н, тобто трохи більше, ніж чотирикратна зміна ваги тіла. Це середня залежність у досліджуваній групі, і за нею не можна розрахувати, наскільки зменшиться біль в окремої людини. Результат не суперечить таблиці, адже Кутцнер вимірював силу відносно ваги тіла, а Мессьє - зміну сили за зміни маси.
У вісімнадцятимісячному дослідженні IDEA брали участь 454 людини віком щонайменше 55 років з ІМТ від 27 до 41 і рентгенологічно підтвердженим остеоартрозом коліна. У групі дієти з вправами учасники втратили в середньому 10,6 кг, тобто 11,4% маси тіла, у групі лише дієти - 8,9 кг, а в групі лише вправ - 1,8 кг. Група, що поєднувала дієту й рух, повідомляла про менший біль і кращу рухливість, ніж інші групи. Стискальні сили на коліно були нижчими в групах із дієтою, ніж у групі лише вправ. Мету зниження ваги добирають індивідуально: користь може дати й менше зниження, хоча втрата 10% зазвичай допомагає більше, ніж 5%. Людям з остеоартрозом вправи рекомендовані й тоді, коли вага не знижується.
Що показало дослідження семаглутиду в людей з артрозом коліна?
У дослідженні STEP 9, опублікованому 2024 року, брали участь 407 людей з ожирінням і болісним помірним остеоартрозом коліна; середній ІМТ становив 40,3. Через 68 тижнів прийому семаглутиду 2,4 мг маса тіла знизилася в середньому на 13,7%, а в групі плацебо - на 3,2%. Біль за шкалою WOMAC, що оцінює симптоми остеоартрозу, зменшився на 41,7 бала проти 27,5 бала в групі плацебо. Фізичне функціонування за опитувальником якості життя SF-36 покращилося на 12,0 бала проти 6,5 бала. Обидві групи отримували консультації щодо харчування й рекомендації щодо руху, але дослідження не дає змоги встановити, яка частина покращення в групі плацебо пов'язана з цією підтримкою. Через небажані ефекти лікування припинили 6,7% учасників, які отримували семаглутид, і 3,0% у групі плацебо. Дослідження не показало відновлення хряща. Середні результати не гарантують такого самого ефекту в кожного пацієнта й не переносяться автоматично на інші препарати групи ГПП-1.
Як визначають мету зниження ваги перед ендопротезуванням?
Ожиріння може підвищувати ризик ускладнень ендопротезування, зокрема інфекції. У спостережній роботі Спеції та співавторів, опублікованій 2025 року, проаналізували 464 операції: 158 у людей з ІМТ щонайменше 45 і 306 у людей з ІМТ від 40 до 44,9. Після зниження ІМТ нижче 45 значущої різниці в ризику інфекції порівняно з контрольною групою не виявили, але результат був неточним і не дає підстав вважати ризик вирівняним. У людей з ІМТ щонайменше 45, які не знизили ІМТ перед операцією, ризик інфекції був вищим. Спостережне дослідження не встановлює порогу ІМТ, обов'язкового для кожної лікарні. Американські ревматологічне товариство й асоціація хірургів кульшового та колінного суглобів (ACR і AAHKS) у рекомендаціях 2023 року умовно не радять відкладати показане ендопротезування лише заради досягнення певного ІМТ. Рекомендація стосується людей із запущеним захворюванням після неефективного консервативного лікування, а достовірність доказів оцінено як низьку. Мету зниження ваги, ризик операції та її терміни визначає операційна бригада разом із пацієнтом.
Перед анестезією або глибокою седацією повідомте медичну бригаду про препарат, який приймаєте, дозу, дату останнього введення й симптоми з боку травлення. Спільні рекомендації кількох наукових товариств 2024 року допускають продовження прийому препарату в людей без підвищеного ризику. Період підвищення дози, висока доза й шлункові скарги потребують додаткової оцінки. У такому разі анестезіолог, хірург і лікар, який веде лікування, складають план підготовки, який може включати рідку дієту щонайменше 24 години, УЗД шлунка або зміну методу анестезії. Бригада також вирішує, коли відновити препарат після можливої перерви.