Пацієнти запитують, чому набирають вагу, хоча стежать за харчуванням, і в частини з них причина в робочому графіку. Організм живе в добовому ритмі, який задає світло: увечері зростає рівень мелатоніну, під ранок - кортизолу, а толерантність до глюкози вранці помітно вища, ніж посеред ночі. Та сама їжа вночі підвищує глюкозу сильніше, ніж опівдні. Позмінна робота змушує їсти вночі й спати вдень, усупереч цьому ритму. Після такого розладу зростає рівень інсуліну, погіршується ліпідний профіль і посилюється потяг до калорійної їжі.
Метааналіз 26 досліджень за участю 311 334 осіб показав, що позмінна робота пов'язана з ризиком надмірної маси тіла, вищим на 25% (відносний ризик, RR 1,25), і ризиком ожиріння, вищим на 17% (RR 1,17). Другий метааналіз, що охопив 28 досліджень, показав для нічної роботи відношення шансів (OR) ожиріння 1,23; сильніший зв'язок стосувався абдомінального ожиріння й постійної нічної роботи. В окремому аналізі ризик діабету 2 типу в людей, які працюють позмінно, був вищим приблизно на 10%. Це спостережні дослідження: вони показують, що фактори трапляються разом, але не доводять, що саме графік спричинив ожиріння в конкретної людини; частина різниці пояснюється харчуванням, меншою фізичною активністю й курінням.
Як тривалість сну впливає на схуднення?
У метааналізі за участю понад 600 тисяч дорослих короткий сон був пов'язаний із частішим ожирінням (OR 1,55), а кожна година сну менше - з ІМТ, вищим на 0,35 пункту. В інтервенційному дослідженні десятеро дорослих із надмірною масою тіла протягом двох 14-денних періодів дотримувалися однакового дефіциту калорій: один раз за 8,5, інший - за 5,5 години, відведених на сон. За коротшого сну частка жиру у втраченій масі була на 55% меншою, втрата безжирової маси, до якої входять не лише м'язи, - на 60% більшою, а учасники відчували сильніший голод. У другому дослідженні в домашніх умовах 80 дорослих із надмірною масою тіла, які спали менше 6,5 години, подовжили сон у середньому на 1,2 години й споживали в середньому приблизно на 270 ккал на добу менше без дієтичних рекомендацій. Обидва дослідження були короткими й охоплювали відібрані групи, тому не гарантують такого ефекту в кожного пацієнта.
| Ситуація в дослідженнях | Що це означає для лікування | Результат |
|---|
Позмінна робота незалежно від системи: надмірна маса тіла й ожиріння | Запитуємо про графік на стартовій консультації й ураховуємо його в плані лікування | надмірна маса тіла на 25% частіше, ожиріння на 17% частіше |
Постійна нічна робота порівняно з ротаційним графіком | За постійних нічних змін особливо детально обговорюємо час їжі та сну | шанс ожиріння вищий на 43% за постійних нічних змін і на 14% за ротаційного графіка |
Абдомінальне ожиріння в людей, які працюють позмінно | Просимо виміряти обвід талії, а не лише масу тіла | шанс абдомінального ожиріння вищий на 35% |
Короткий сон у дорослих | Запитуємо про тривалість сну окремо в робочі й вихідні дні | шанс ожиріння вищий на 55% |
Дієта для зниження ваги за 5,5 замість 8,5 години сну, 10 осіб | Стежимо за достатньою кількістю білка в їжі та силовими тренуваннями | жир −55% |
Подовження сну на 1,2 години, 80 осіб | Обговорюємо сон разом із харчуванням, не відкладаючи змін у раціоні | ≈ −270 ккал/добу |
Позмінна робота й діабет 2 типу | Аналізи на глюкозу плануємо з урахуванням графіка й підтверджуємо відхилення | діабет приблизно на 10% частіше |
Як ми пристосовуємо лікування до робочого графіка?
Починаємо з якомога регулярнішого часу сну й відпочинку, узгодженого з графіком. Денний сон після нічної зміни може допомогти, але не замінює достатньої кількості сну. Потім визначаємо час прийомів їжі. Основний прийом їжі пропонуємо перед виходом на роботу, а вночі - легкий перекус із білком, бо їжа вночі сильніше підвищує глюкозу й частіше закінчується добавкою під ранок. Час останньої кави й контакт з яскравим світлом визначаємо індивідуально, залежно від годин зміни та сну. У спальні допомагає затемнення вікон.
Час прийому препаратів можна пристосувати до змінного графіка. Семаглутид і тирзепатид вводять раз на тиждень у будь-який час доби, тому пацієнт обирає один постійний день тижня. Ліраглутид вводять щодня, бажано приблизно в той самий час, зручний для пацієнта. Орлістат приймають під час їжі, що містить жир, зокрема вночі. Пропущену дозу не надолужують подвійною ін'єкцією, а правила зміни дня введення й дії після пропуску дози залежать від препарату, тому ми обговорюємо їх на початку лікування.
Позмінна робота може ускладнювати лікування ожиріння, але її вплив у різних пацієнтів неоднаковий. Мету й темп лікування ми визначаємо за станом здоров'я, сном, графіком і перебігом перших місяців терапії, а не лише за стажем позмінної роботи.