Задишка під час навантаження - частий симптом у людей з ожирінням. Вона може мати кілька одночасних причин, тому ми розпитуємо, як вона розвивалася і яку діагностику вже проводили, зокрема в пацієнтів, які самі про задишку не згадують. Цей розділ описує задишку, що триває тижнями або місяцями. Раптова задишка або задишка, що швидко наростає, потребує негайної медичної допомоги.
Звідки береться задишка в людини зі здоровими легенями?
Жир на животі й грудній клітці піднімає діафрагму, зменшує кількість повітря, що залишається в легенях після спокійного видиху, і збільшує роботу дихальних м'язів під час кожного вдиху. У дослідженні 373 осіб з нормальною прохідністю бронхів вимірювали, як об'єми легень змінюються залежно від ІМТ. У цій групі за ІМТ 30 кількість повітря, що залишається в легенях після спокійного видиху, становила 75 відсотків, а кількість, яку можна ще додатково видихнути, 47 відсотків від значень у людей з ІМТ 20. Найбільші зміни відбувалися вже за надмірної ваги та ожиріння першого ступеня. Інші об'єми легень у середньому залишалися в межах норми, тому спірометрія може бути нормальною в людини з вираженою задишкою. Результати описують залежність у досліджуваній групі й не передбачають результату кожної людини з певним ІМТ. У метааналізі семи досліджень за участю понад 333 тисяч дорослих надмірна вага та ожиріння були пов'язані з частішим розвитком астми в обох статей, і за ожиріння цей зв'язок був сильнішим.
Як встановлюють причину задишки?
Діагностика ґрунтується на анамнезі та лікарському огляді. Спірометрія з бронхолітичною пробою допомагає виявити порушення проходження повітря, але один нормальний результат не виключає ні астми, ні всіх причин задишки. Лікар може рекомендувати повторити спірометрію, вимірювати вдома пікову швидкість видиху (ПШВ) або пройти інші обстеження. Таблиця нижче впорядковує запитання, які ми ставимо на прийомі. Вона полегшує розмову з лікарем і не призначена для самостійної діагностики.
| Симптом або обстеження | Астма | ХОЗЛ | Вплив ваги |
|---|
Коли з'являється задишка | Часто нападами, зокрема вночі та під ранок | Наростає поступово, спочатку під час навантаження | Під час навантаження |
Свистяче дихання | Часто на видиху, але його відсутність не виключає астму | Може бути | Зазвичай немає |
Кашель | Часто сухий, нападоподібний, наприклад після холодного повітря | Хронічний, часто з мокротинням | Зазвичай рідкий |
Реакція на бронхорозширювальний препарат | Часто помітне полегшення, але саме по собі воно не підтверджує діагноз | Різна, не дає змоги надійно відрізнити ХОЗЛ від астми | Слабка |
Результат спірометрії | Мінливе звуження бронхів, часто з покращенням після препарату | Звуження бронхів, яке зберігається після препарату | Часто норма |
Після зниження ваги | Можливий кращий контроль хвороби | План залежить від харчування та м'язової маси | Може зменшитися |
У канадському дослідженні обстежили 496 дорослих, яким астму раніше діагностував лікар. Після повторної діагностичної оцінки зі скасуванням препаратів під наглядом лікарів астма не підтвердилася в 31,8 відсотка людей з ожирінням і в 28,7 відсотка людей без ожиріння. З тих, у кого астму виключили, 65,5 відсотка протягом наступних шести місяців спостереження не потребували ні препаратів, ні візитів до лікаря через задишку. Ожиріння не збільшувало ризику помилкового діагнозу, бо частки в обох групах були подібними. Тому діагноз астми, поставлений колись без обстеження, лікар може перевірити, але інгаляційні препарати пацієнт не скасовує самостійно.
Що змінює зниження ваги в людини з астмою?
Одне з рандомізованих досліджень, фінське, охопило 38 осіб з астмою та ІМТ від 30 до 42. Група зниження ваги дотримувалася дуже низькокалорійної дієти під наглядом, швидшої, ніж темп, який ми пропонуємо нашим пацієнтам. Після програми, що включала восьмитижневу дієту, вага в цій групі була нижчою на 14,5 відсотка, а в контрольній групі на 0,3 відсотка. Через рік перша група важила на 11,3 відсотка менше, ніж на початку, а друга на 2,2 відсотка більше. Об'єм форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1), тобто кількість повітря, видихнутого за першу секунду, і основний показник прохідності бронхів, у групі зниження ваги змінився сприятливіше, ніж у контрольній. Різниця змін між групами становила 7,2 відсоткового пункту від належного значення наприкінці програми та 7,6 пункту через рік, а для життєвої ємності легень наприкінці програми 8,6 пункту. Окремо проаналізували дані 3073 дорослих із середньотяжкою астмою з чотирьох досліджень препаратів, що контролюють хворобу. У цьому ретроспективному аналізі що вищим був ІМТ, то слабшою була відповідь на інгаляційний глюкокортикостероїд, а відповідь на монтелукаст залишалася подібною. Цей результат отримано під час повторного аналізу даних, зібраних з іншою метою, і він не є підставою для заміни інгаляційного препарату.
Дані про хірургічне лікування отримано в спостережних дослідженнях. Огляд 33 досліджень, що охопили 3731 хворого на астму після баріатричної операції, показав, що 47 відсотків скасували протиастматичні препарати, у 58 відсотків зафіксовано ремісію астми, а ОФВ1 та життєва ємність легень збільшилися на 8-9 відсоткових пунктів. Ремісія в таких дослідженнях не означає стійкого одужання, а результати не є вказівкою скасовувати препарати. У спостережних дослідженнях у людей, які приймали аналоги ГПП-1, було менше загострень астми, але на результат могли вплинути інші фактори. Ефективність цих препаратів у лікуванні астми має бути підтверджена в рандомізованих дослідженнях. Пацієнт не змінює доз інгаляційних препаратів самостійно, а рішення про їх зміну ухвалює лікар, який лікує астму, після повторної оцінки контролю захворювання.
Скільки кілограмів додається після відмови від куріння і що ми з цим робимо?
За даними огляду 62 досліджень, люди, які кинули курити без медикаментозної підтримки, через місяць важили в середньому на 1,1 кг більше, через три місяці на 2,9 кг, через пів року на 4,2 кг, а через рік на 4,7 кг. Результати окремих людей дуже різнилися: через рік 16 відсотків важили менше, ніж у день відмови від куріння, 37 відсотків додали менше 5 кг, 34 відсотки від 5 до 10 кг, а 13 відсотків понад 10 кг. У дослідженні за участю понад трьох тисяч осіб, за якими спостерігали в середньому чверть століття, люди, які кинули курити в попередні чотири роки, додали за цей час за медіаною 2,7 кг, якщо не мали діабету, і 3,6 кг за діабету. Попри збільшення ваги, у них було менше серцево-судинних подій, ніж у тих, хто продовжував курити. У людей без діабету результат був статистично надійнішим, а в людей з діабетом оцінки були менш точними. Користь відмови від куріння переважає наслідки збільшення ваги.
План контролю ваги ми складаємо паралельно з підтримкою у відмові від куріння. Для частини людей перша мета - обмежити збільшення ваги. Ми говоримо про це на стартовій консультації, щоб пацієнт не сприймав стабільну вагу як невдачу. Дієтолог допомагає спланувати харчування й упоратися із солодощами, до яких пацієнт тягнеться замість цигарки. Темп зниження ваги й можливий препарат лікар добирає з урахуванням стану здоров'я, без обов'язкового періоду очікування після відмови від куріння.